Історія ліцею

   Нарис з історії Коломийського ліцею № 1 імені В.Стефаника

 Мій світе, не хочу від тебе нічого,

Не дай мені в спеку й краплину  води,

Лишень Альма-матер, стареньку цю школу,

Від лютої бурі в житті збережи.

                                     Ольга Бабій,  

випускниця 1973 року, заслужений журналіст України

У 1849 році голова окружної Ради Микола Верещинський від імені коломиян звернувся до австрійського уряду з проханням відкрити в місті українську гімназію. Але марно. Та перші зерна все ж стали проростати. 1861 року дозволили відкрити цей навчальний заклад, але навчання велось німецькою і польською мовами. Тільки релігія, українська граматика і читанка - українською мовою. Спочатку винаймали приміщення коло церкви св. Михайла. У 1871 році (через 10 років) гімназія перейшла в новозбудоване приміщення, що є до сьогодні будинком школи №1. У 1864-65  навчальному році в гімназії вчилося 125 українців, 86 поляків, 12 вірмен, 12 євреїв. Директором був Теодор Білоус. Поляків він не влаштовував, бо не був поляком. Тому домоглися його звільнення. Новий директор-поляк зменшував число українців, як вчителів, так і студентів. У 1882 році українців було вже тільки 35%. В цей період утисків вчилися Василь Стефаник, Лесь Мартович, Михайло Павлик, Марко Черемшина, Ярослав Пстрак, Володимир Навроцький, Остап Терлецький, Кирило Трильовський та ін.

Першим директором Коломийської української гімназії став Софрон Недільський у 1900 році. Цей рік вважається офіційно роком відкриття гімназії.

Коломийська СШ № 1 розпочала свою роботу в 1939 році на базі та в стінах колишньої української гуманітарної гімназії.

Педагогічний колектив школи весь час працював і працює над продовженням кращих гімназійних традицій, є ініціатором багатьох нових починань щодо конструктивних ідей по здійсненню реформи освіти, побудови нових механізмів, методик та технологій в освітньому процесі.

У 1963 році школа отримала ліцензію на поглиблене вивчення англійської мови. Окремі предмети викладаються англійською мовою, зокрема краєзнавство Англії та Америки, англійська та американська літератури. Поділ класів здійснюється на три групи. З 1 вересня 2003 року введена друга іноземна мова – німецька. Кожного року випускники стають студентами факультетів іноземних мов та  інших спеціальностей, де викладання здійснюється за англійськими програмами.

У 1971 році школі присвоєно звання колишнього учня гімназії, видатного українського новеліста Василя Стефаника. З того часу започатковано Свято школи, на яке щороку напередодні дня народження письменника до школи з’їжджаються випускники ювілейних років, щоб на якийсь час повернутись у дитинство, поклонитися рідній альма-матер та своїм  наставникам, прозвітувати про свої життєві здобутки.

1987 року в день річниці Чорнобильської трагедії над школою вперше у місті замайорів національний прапор.

У 1988-1989 навчальному році школа однією з перших в Україні перейшла на п’ятиденку, тоді ж  при школі працював дитячий кооператив „Радість”.

Вперше в історії української освіти 18 лютого 1990 року – зустріч з духовним отцем, введення уроків християнської етики.

1991 року був створений дитячий гуцульський ансамбль пісні і танцю „Передзвін”, якому в 1997 році присвоєно звання зразкового. Завдяки високій майстерності та кропіткій праці керівників М.Могильняка, В.Єсипчук, М.Дячука, Я.Томенчука ансамбль був запрошений на гастролі у м. Єдинбург (Шотландія, 1997). Учасники ансамблю з гідністю несли ім’я українця, пропагуючи українську культуру в світі. Шкільний дитячий оркестр народних інструментів „Троїсті музики» (керівник - Михайло Могильняк,  відмінник освіти України) та вокальний ансамбль «Карпатське джерельце» (керівник – Любов Кирничук, відмінник освіти України, випускниця школи) є неодноразовими лауреатами різних республіканських дитячих конкурсів.

Впродовж двох років  поспіль  (2010, 2011) на міському  та обласному етапах огляду художньої самодіяльності наш ансамбль здобув Гран-прі.

 З  3 по12 жовтня 2011 року Ансамбль пісні і танцю "Передзвін” брав участь у Міжнародному фестивалі фольклору "Interfolk Jungfrau” у Швейцарії.

Керівник хорової групи ансамблю – директор школи Мирослав Васильович Граб.

У 1995 році з ініціативи Токарюка О.Д., вчителя образотворчого мистецтва, голови товариства „Зелений світ” нашої школи була вперше проведена акція „Жива вода”. Спільно з шепарівським лісництвом пройшла акція „Посади дерево” з метою озеленення території школи. Велася пошукова робота з метою вивчення флори та фауни Карпатського краю. Кілька років спільно з Київським державним університетом ім. Т.Шевченка (факультет зоології) проводилися орнітологічні дослідження.

За час своєї історії школа добивалася значних спортивних досягнень. Серед випускників та сучасних учнів є майстри спорту міжнародного класу, першорозрядники, чемпіони України.

У 1996 році при школі працювала дитяча літературна студія ім. Т.Мельничука під керівництвом лауреата премії Т.Мельничука Василя Рябого. В тому ж році вийшов перший номер газети „Журавлик” з дитячими літературними доробками.

У 2006 році школа набула статусу спеціалізованої.

З 2007 року на базі школи систематично проводяться різнофахові обласні  семінари педагогічних працівників, зустрічі-обміни делегаціями керівників освітніх закладів із Рівненьської, Одеської, Закарпатської, Полтавської областей, Республіки Польщі та Канади.

    У 2008 році в приміщені школи з ініціативи директора школи Мирослава Васильовича Граба розпочались будівельно-ремонтні роботи зі створення духовної каплички святого Миколая.

Педколектив школи працює над реалізацією навчальних програм, проблемами викладання окремих предметів, даючи учням високий рівень знань з метою одержання базової та повної середньої освіти.

Ім’я Василя Стефаника, новеліста світової слави, з гордістю носить наша школа

      Василь Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русові (Снятинського району Івано-Франківської області) у сім’ї заможного селянина.

1883 р. – вступає до польської гімназії в м. Коломиї (теперішня школа № 1), стає учасником таємного руху «Студентська громада».

1890 р. – виключено з Коломийської гімназії за політичні переконання – відстоювання інтересів простого люду.

1908 р. – посол (депутат) австрійського парламенту у Відні від селянської партії.

1919 р. – у складі делегації ЗУНРу бере участь в урочистій церемонії підписання Акта злуки ЗУНР і УНР в єдину суверенну державу.

Доктор філософії. Написав майже 60 творів. В основному це новели, присвячені гіркій долі сільських трударів.

Помер у 1936 році. Похований у селі Русові.

Віхи становлення навчального закладу