Мистецтво

Особливості вивчення  предметів художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

Створення творчого середовища для розвитку особистості на уроках образотворчого мистецтва

    Виховання учнів засобами мистецтва було, є і завжди буде актуальним не тільки для вчителів образотворчого мистецтва, але і художньої культури, музичного мистецтва та літератури. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості школяра, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників нашої системи освіти, бо за допомогою засобів мистецтва формується активний, культурний , творчий пласт нації.

Обрана тема досвіду є актуальною, оскільки її дослідження має неабияке значення у визначенні найнеобхідніших умов створення творчого середовища для розвитку особистості на уроках образотворчого мистецтва.

Актуальність цієї проблеми не підлягає сумніву, а її вирішення не терпить зволікань, адже на сьогодні учнівська молодь має такий потужний та різноманітний потік інформації через ЗМІ (телебачення, інтернет, радіо, літературу, періодичну пресу, книги, відеофільми та кіно), однолітків, батьків та родину, що школі важко утримати першість у цьому двобої. Ось і виникає справжня проблема - як відірвати молодь від монітора, чим заінтригувати їхню допитливість. Як наблизити дітей до чуттєвого світу природи , мистецтва, живого спілкування?

На мій погляд, треба створити творче середовище для розвитку учнів засобами мистецтва, яке оточувало би їх щодня, щогодини до та після школи. Проаналізуємо:

 24 години = 8 годин сон + 8 годин школа + 8 годин ?!

         Як розпорядиться цим часом кожна дитина , яка не відвідує позашкільні навчальні заклади? Піддасться впливу все тих же відомих ЗМІ чи інтернету...Школяр повинен розвиватись!

Наукові дослідження обраної теми досвіду. Проблему «середовища» досліджували у своїх працях М.Я. Басова, П.П. Блонський, А.Б. Залкіна. На першому педагогічному з'їзді в 1927 році виникли суперечки в оцінці середовища, які й досі залишаються актуальними. Одна група дослідників вважала, що середовище - це лише фактор, який допомагає процесу розвитку закладених в дитині властивостей (Ш. Бюллер, Д.Н. Узнадзе). Друга група стверджувала, що середовище визначає розвиток. Воно активно формує діяльність дитини, використовує потенціал, закладений в дитині від народження (М.Я. Басова, А.Б. Залкіна, Л.С. Виговський).

Технологія досвіду. Для успішного розвитку здібностей до образотворчої діяльності потрібні відповідні задатки, з якими людина народжується. Вони являють собою вроджені анатомо- і психофізіологічні особливості організму. Для художника дуже важливі властивості зорового аналізатора (вміння точно визначати пропорції, колір і т.д.), гарна зорова пам'ять, багата уява. Але наявність задатків сама по собі не розв'язує питання про появу та розвиток здібностей. Задатки потрібно перетворювати в здібності в певний час. Якщо цей час пропустити, то потім здібності дуже важко, а то й практично неможливо розвинути. Тому велика відповідальність покладається саме на вчителя, який викладає образотворче мистецтво.

Наукова новизна мого досвіду полягає у визначенні характерних особливостей художньо-творчого розвитку учнів, яких я навчаю, а також у розкритті умови розвитку творчих здібностей школярів засобами образотворчого мистецтва.

Якщо педагог не має смаку до дитячої творчості, не знає її вікових закономірностей, не знає, як оцінити її неповторну естетичну оригінальність, що не вкладається в загальноприйняті професійні та стильові канони, не створює для дітей на уроках дійсного творчого середовища, він не зможе викликати до життя дитячу творчу активність. І тоді уроки образотворчого мистецтва можуть перетворитися на безрадісне марнування часу.

Крім вікових особливостей образотворчої діяльності школярів, варто враховувати неоднорідність структури їхніх здібностей. Згідно експериментальних даних, усіх дітей за їхніми схильностями і характером здібностей до малювання можна розділити на три групи. До першої відносяться діти з вираженою графічною обдарованістю. Вони виконують малюнки контурними лініями, чітко передають форми, рівним тоном заливають зображення по контурі. До другої групи відносяться діти з превалюванням мальовничого початку. Вони малюють невпевненими плутаними лініями, пишуть плямами, добре почувають колірні відносини, їм важко залити поверхню рівним кольором, дотримати контур. Діти третьої групи мають в однаковій мірі виражені графічні й мальовничі здібності, і досить успішно справляються з тими й іншими роботами. Кожен учитель із практики знає, що одна дитина виконує чіткий контурний малюнок чи взагалі не може його зробити. Для іншого ж це просте завдання. І на основі цих даних багато хто поспішає зробити висновок, що одна дитина здатна до образотворчого мистецтва, а інша - ні. Справа тут не в загальній обдарованості, а в різній її структурі. Дитина, що не виконує чіткого контурного малюнка, може, наприклад, відмінно підібрати колір, вирішити складну колористичну задачу, що важче для першого. Роботи, виконані в лінійній манері, простіше оцінювати, ніж зроблені в мальовничій. Учителі часом чекають від дитячих робіт тільки чіткості та акуратності. Тому графічна обдарованість як правило високо розцінюється в школі. Мальовничі ж роботи сприймаються часто як мазанина. Звичайно, не кожен учитель може побачити й оцінити мальовничу обдарованість дитини. Однак, перш ніж ставити оцінку, потрібно задуматися над структурою здібностей дитини.

Уроки образотворчого мистецтва сприяють розвитку художніх здібностей дітей (здатності до різних видів художньо-творчої діяльності: художнє бачення світу, оригінальність сприймання, підвищений інтерес до художньої діяльності, естетична позиція; здібності до зображувальної діяльності: здатність правильно оцінити форми, пропорції, положення предметів у просторі, світлотіньова чутливість, здатність відчувати виражальну функцію кольору, розвинута образна уява і пам'ять). Художні здібності можуть формуватися тільки за наявності сприятливих умов. Це допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна і цілеспрямована програма виховання і навчання. Педагогу потрібно створити умови для гармонійного розвитку дитини: атмосферу любові, довіри, уваги до потреб та інтересів; надання права дитині на свободу і самостійність; формувати та розвивати у школярів естетичне ставлення до життя, сприймання і розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах людей, художніх потреб, розвитку спеціальних художніх здібностей та мислення, що забезпечують готовність до художньо-творчої самореалізації і безперервного духовного самовдосконалення протягом життя, формуванню естетичної культури, ціннісних художніх орієнтацій у соціокультурному просторі.

Отже, урок образотворчого мистецтва повинен:

- торкатися емоцій учнів; розвивати художнє сприймання здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу;

- будити творчі здібності кожної дитини, сприяти їх розвитку; залучати школярів до досягнень світової художньої культури, оскільки ознайомлення зі світом мистецтва збагачує не тільки розум, а й емоції людини, формує чуйність, уміння розуміти прекрасне;

- проводитись з урахуванням вікових особливостей дітей.

На завершальному етапі художньої освіти в школі культурологічний аспект опанування мистецтв стає провідним. Базовий курс «Художня культура», що згідно з освітнім стандартом вводиться в загальноосвітні навчальні заклади з 2009-2010 навчального року, починаючи з 9-го класу і продовжується в усіх без винятку профілях старшої школи (10-11 класи), набуває значення узагальнюючого щодо вивчення циклу мистецтв у середній школі. Викладати цей курс мають право вчителі з фаховою мистецькою освітою (вчитель художньої культури чи образотворчого мистецтва, чи музичного мистецтва) (лист МОН України від 27.01.09 №1/9-55).

          Уроки з художньої культури я проводжу на засадах синтезу словесної, музичної, візуальної та інших видів художньої творчості. Проводжу їх, як в традиційній, так і в нетрадиційній формі. До нетрадиційних типів уроків можна віднести: уроки-ігри (ділові, рольові, мистецькі); урок-кросворд; урок-подорож; урок-гра «Кубики», в ході якого учні відгадують завдання, які зашифровано на гранях кубиків (по 6 завдань); уроки-ігри «Аукціон»; «Сходження на вершину знань»; що дозволяють повторити засвоєні знання; уроки-сценарії; урок «Що, де, коли?»; уроки-пошуки (із організацією самостійної роботи учнів): урок-екскурсія, урок-диспут, урок-проект.

          У ході уроку я використовувую різні методи, які б стимулювали художню активність школярів. Найпоширеніший з них - вербальний, тобто бесіда, оповідання про події минулого чи екскурс у майбутнє, вірші, музичний супровід, який може бути тлом усього уроку. На уроках художньої культури застосовую такі методи:

•             організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, лекція), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні; за логікою передавання та сприйняття інформації: індуктивні (від часткового до загального), дедуктивні (від загального до часткового); за ступенем самостійності мислення: репродуктивні, проблемно-пошукові);

•             стимулювання і мотивації навчальної діяльності (методи стимулювання інтересу до навчання: навчальних дискусій, забезпечення успіху в навчанні, пізнавальних ігор, створення ситуації інтересу у процесі викладання навчального матеріалу, створення ситуації новизни навчального матеріалу, опори на життєвий досвід учнів; метод заохочення);

•             контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: усне опитування (індивідуальне та фронтальне), тести, практична робота).

Можна застосовувати і нетрадиційні методи навчання, а саме: евристичні (когнітивні - метод уживання, метод змістовного (смислового) бачення, метод образного бачення, метод евристичного спостереження, метод досліджень, метод гіпотез; креативні - метод придумування, метод «Якби...», методи учнівського планування, методи взаємонавчання, метод рецензії, метод самооцінки; метод евристичного «занурення»), інтерактивні ( коло ідей, мікрофон, дискусія, мозаїка, «Так - Ні», побудова асоціативного куща тощо), системи знань, що утворені шляхом трансформації методів навчання до рівня форм навчання ( метод проектів).В 9 класі, згідно програми, відведено три години на розкриття теми «Художня культура рідного краю», де я намагаюся ґрунтовно ознайомити школярів з образотворчим, музичним, театральним, хореографічним мистецтвом нашого краю.

Отже, в загальноосвітніх закладах дитина залучається до багатогранного світу візуального мистецтва та розвиває свої художні здібності через уроки образотворчого мистецтва, ознайомлюється з художньою культурою рідного краю, України та країн світу завдяки інтегрованому курсу «Художня культура», залучається до пізнання естетичних закономірностей дійсності та мистецтва через усвідомлення структурних компонентів естетичної свідомості та основних естетичних категорій курсу «Естетика».

Яка ж тут провідна педагогічна ідея ? Постійне самовдосконалення , бо тільки творча людина може навчити творчості ! Не обмежувати себе у педагогічних спробах та виявах різносторонніх захоплень, користуватись слід всіма засобами педагогічних прийомів та різними формами роботи, тоді з вами буде завжди цікаво дітям. Ніколи себе не шкодуйте! Життя надто коротке для цього. Випробовуйте все, що можливо випробувати - щось обов'язково вам підійде!

Я, щоб створити творче середовище для розвитку особистості на уроках образотворчого мистецтва застосовував все, що міг опанувати сам і що мені видавалось цікавим. Музеї міста завжди раді бачити мене у них на виставках і не має значення чи то художня школа чи загальноосвітня. Екскурсії я провожу сам, так, як не всі екскурсоводи володіють спеціальними знаннями предмету та термінологією. Екскурсії містом, знайомство з архітектурою свого міста а пізніше і поїздки до інших міст, пам'ятників історії та визвольних війн. Як продовження цієї тематики, зустрічі з народними умільцями та майстрами народної творчості, які володіють різними ремеслами. Тут же збір етнографічного матеріалу, та створення фотоальбомів. Екскурсії у Карпати та збір фотографій рідкісних рослин вивчення побуту гуцулів, фізичне оздоровлення учнів, самоствердження та гартування їх у горах. Як свідчить практика, при тривалому звучанні музики сили учня зростають удвічі. Необхідно враховувати також особливий підхід до кожного учня. Можна використати міжпредметні зв'язки, наприклад, з рідною мовою, літературою - чи історією. Написавши твір на уроці мови, діти його ілюструють, грають виставу, виготовляють героїв твору для лялькової вистави.

Як результат цього навчального року має школа 1 місце на олімпіаді з образотворчого мистецтва, та креслення 11 клас, 1 місце по туризму у місті Коломия за минулий навчальний рік. У поході стає в пригоді пісня, володіння гітарою, поезія - це вилилося у окрему стежинку творчості. Мав двохгодинний прямий ефір на студії НТК зі своїми піснями та поезією, вийшла друком книги - збірника поезії «Чорнильна хвиля - 2010», що підготував Київ, куди ввійшли і мої доробки. Більше 15 років я співпрацюю з художньою майстернею села Перерів, Коломийського району, яка займається виготовлення іконостасів, де я виконую проекти, ескізи, малюнки у натуральну величину для подальшої роботи в матеріалі. Був її організатором. Більше 20 іконостасів по всій території України та Молдавії. Здійснюю підготовку учнів до вступу у ВНЗ - готую предмети, яких не викладають у наших загальноосвітніх школах - креслення, рисунок, живопис, композицію. Підготував до вступу у Львівську національну політехніку більше 20 учнів, які стали дизайнерами та архітекторами. Більше 20 учнів стали студентами Косівського інституту прикладного мистецтва та Львівської академії мистецтв, Вижницького коледжу прикладного мистецтва, окремі випускники працюють викладачами у цих навчальних закладах. А ще участь у художніх  виставках нашого міста та області,  конкурсах, поїздках, змаганнях, вечорах, концертах художньої самодіяльності, захоплення інтернетом, участь у фотовиставках у нас та за кордоном все це дає певні здобутки, коли тісно пов'язати це з педагогічною роботою.

Результати є - підготовлено та здобуло освіту більше 30 професійних художників, організована художня майстерня в селі Перерів , організовував тематичні виставки учнівських робіт, творчі студії, де мої  учні були неодноразово переможцями у конкурсі малюнку на асфальті, «Моє місто», «Різдвяна шопка», «Великодня листівка», «Писанка-2010» перемоги на обласних конкурсах дитячих малюнків , виставках , олімпіадах, проілюстровано дитячі книги, розроблені програми для студентів Коломийського політехнічного коледжу з предметів рисунок та живопис,  організував у школі №1 товариство «Зелений світ» , з яким здійснено ряд екологічних заходів, пов’язаних з охороною навколишнього середовища нашого краю, та проведено конкурс на кращий екологічний плакат серед учнів школи, написані вірші та пісні про шкільне життя та шкільну молодь, тощо…

Аналізуючи результати власної професійної діяльності, хочеться відмітити спад загальної кількості учнів з яскраво вираженим бажанням оволодіти професією художника та інтересу до такої творчої роботи, яка не має продовження на сьогодні у нашій державі на ринку праці через скорочення кількості підприємств , неплановим веденням господарської діяльності та іншими економічними труднощами. Про те ті учні, які мають на меті здобути освіту художника, демонструють надзвичайно високий  рівень фахової підготовки, готуючись до вступу у ВУЗи нашої держави. Додаткові заняття, заклади позашкільної освіти, самопідготовка , підготовчі курси при ВУЗах та вчителі, які готують спеціальні предмети, яких не викладають у стінах наших шкіл, високо піднімають планку рівня підготовки кожного абітурієнта . Саме тоді усвідомлюється строкатість та непослідовність сьогоднішньої нашої освіти. Про це багато писалось у пресі, про те змін ніяких не маємо, проблеми залишаються невирішеними.  Предмет, який є вступним у ВУЗ , відсутній у розкладі уроків  десятка шкіл міста – районного центру? Це креслення. При такій ситуації годі говорити про технічний прогрес та технічну творчість. Креслення – буквар інженера конструктора, дизайнера, модельєра, архітектора. Інша проблема, яка роками не вирішується на рівні держави – уроки образотворчого мистецтва у початковій школі, чотири роки навчання з нульовим рівнем викладання .  Якщо у школі є спеціаліст, предмет образотворче мистецтво повинен викладати саме він, так я думаю. Без цих змін годі плекати надію на суттєві зміни у системі нашої української освіти в плані розвитку образотворчого мистецтва і мистецтва, як такого.

Автор: Токарюк О.Д. - вчитель образотворчого мистецтва та художньої культури, переможець обласного туру "Учитель року" 2011 року.

 

Додаткові матеріали:
http://koloschool1.ucoz.ua/prezentacija_tvorchogo_dosvidu_tokarjuk_o.d..ppt  Презентація творчого досвіду Токарюк О.Д.
http://koloschool1.ucoz.ua/tvorchij_natjurmort_6_klas.pptx  Презентація до уроку по темі "Творчий натюрморт"
http://koloschool1.ucoz.ua/tema-natjurmort-6_klas.docx     Конспект до уроку по темі "Творчий натюрморт"