Учителями повинні бути люди чесні, діяльні і працьовиті не тільки для годиться, а й насправді вони повинні бути живими взірцями чеснот, що їх вони мають прищепити іншим.
(Ніщо удаване не може бути тривалим)
Я.А. Коменський
1. Наказ МОН: "Про затвердження Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти".
4. ДОВІДНИК класного керівника в запитаннях і відповідях. Книга.
5. НУШ. Путівник для вчителя 5-6 класів. Книга
6. Правила поведінки для учнів
Як вести себе вчителю, якщо виникла проблемна ситуація
і ви змушені просити батьків про зустріч?
- Запрошуючи батьків у школу, запитайте в себе: що я хочу отримати в результаті? Якщо просто висловитися, засудити дії дитини або методи виховання батьків, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти конструктивне рішення, адже це полегшить, насамперед, вашу роботу.
- Під час обговорення в присутності дитини памʼятайте: яка б не була її вина, батьки завжди (принаймні при людях) повинні бути адвокатами своїх дітей. Двоє на одного – це нечесно!
- Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірно відомі факти, не заохочуйте нашіптування.
- Говоріть про конкретні речі, старайтеся не вживати такі вирази-штампи як «погано себе поводить», «не хоче вчитися». Висловлюйтеся ясно: «Не зробив два домашні завдання з математики», «Відмовився відповідати на уроці хімії» і т. д. Тоді батькам легше буде проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.
- Пропонуючи можливі способи рішення проблеми, не провокуйте дорослих на насилля, цим ви лише налаштуєте дітей проти себе. Як результат: діти будуть старатися приховати від батьків дату чергових зборів.
- При наближенні до завершення зустрічі, запитайте себе: чи виправдалися мої сподівання? З якими почуттями батьки ідуть додому? Як подивиться на мене учень завтра? Розвиток дитини – складний, неоднозначний процес. І від того, наскільки тернистим і хворобливим буде ваш спільний шлях, залежить про що буде згадувати людина через десять або двадцять років після школи. Куди приведе його та дорога, яку він подолав, опираючись на ваші та батьківські руки? Адже коли тебе підтримують з обох сторін, якось надійніше...
Підготовка виховної позакласної справи-заходу
Виховний захід – це одна з організаційних форм, що широко використовується в позаурочній та позашкільній виховній роботі.
Виховна справа дозволяє виробити в учнів певну систему ставлення до оточуючої дійсності, формує образ самого себе, ціннісні мотиви, духовні потреби, відповідальність за вчинки; впливає на громадську думку, прилучає до життя колективу, формує його традиції.
Виховний захід є процесом, що передбачає у своєму розвиткові декілька взаємодіючих між собою стадій:
- Аналіз обстановки визначає актуальність теми заходу, напрям діяльності.
- Визначення мети.
- Планування.
- Підготовка безпосередньо виховного впливу на учнів.
- Наслідок – аналіз результативності даного заходу.
Такий логічний ланцюжок постійний для будь-якого заходу, міняється лише зміст, посилюється значення того або іншого етапу в залежності від мети справи, що проводиться.
Кожен з етапів вже є процес виховання, що дозволяє залучити вихованців до аналітичної, комунікативної, організаторської діяльності.
Що ж слід враховувати під час підготовки та проведення заходу?
- визначити цілі та завдання заходу;
- вибрати види, форми та методи роботи з врахуванням віку учнів;
- вибір форм виховання залежить від: змісту та спрямування виховних завдань, віку учнів, рівня їх вихованості та особистого соціального досвіду; особливостей дитячого колективу та його традицій; особливостей і традицій регіону, технічних можливостей, а також рівня професіоналізму вчителя (вихователя);
- продумати, як оптимально зайняти вихованців у підготовці та проведенні заходу;
- визначити можливість участі батьків, спеціалістів з профілю тематики заходу, психолога, представників громадських організацій.
- підбір тематичного матеріалу – стосовно змістовності, переконливість із врахуванням вербального методу, методів привчання та спонукання й методів виховних впливів (метод формування свідомості – оповідання, бесіда, диспут (наприклад, метод формування досвіду поведінки – створення виховних ситуацій, вправа та ін.), метод стимулювання – змагання, заохочення, покарання);
- використання цікавих, творчих засобів (інноваційних): тестів, анкет, відеосюжетів, ігрової діяльності та ін.;
- побудова логічної послідовності ходу та логічної завершеності (теми) за раніше поставленою метою заходу;
- прорахунок тривалості заходу згідно з віком вихованців, місцем проведення;
- підбір матеріалу для оформлення композиції з метою досягнення емоційності сприйняття (за необхідністю).
Складання програми позакласного заходу:
- План підготовки (детальний). Написання.
- Написання ходу проведення заходу.
- Написання самого сценарію.
- Складання схеми аналізу даного заходу
