Історія ліцею

   Нарис з історії Коломийського ліцею № 1 імені В.Стефаника

      Мій світе, не хочу від тебе нічого,

Не дай мені в спеку й краплину  води,

Лишень Альма-матер, стареньку цю школу,

Від лютої бурі в житті збережи.

Ольга Бабій, випускниця 1973 року, 

заслужений журналіст України

    У 1849 році голова окружної Ради Микола Верещинський від імені коломиян звернувся до австрійського уряду з проханням відкрити в місті українську гімназію. Але марно. Та перші зерна все ж стали проростати. 1861 року дозволили відкрити цей навчальний заклад, але навчання велось німецькою і польською мовами. Тільки релігія, українська граматика і читанка - українською мовою. Спочатку винаймали приміщення коло церкви св. Михайла. У 1871 році (через 10 років) гімназія перейшла в новозбудоване приміщення, що є до сьогодні будинком школи №1. У 1864-65  навчальному році в гімназії вчилося 125 українців, 86 поляків, 12 вірмен, 12 євреїв. Директором був Теодор Білоус. Поляків він не влаштовував, бо не був поляком. Тому домоглися його звільнення. Новий директор-поляк зменшував число українців, як вчителів, так і студентів. У 1882 році українців було вже тільки 35%. В цей період утисків вчилися Василь Стефаник, Лесь Мартович, Михайло Павлик, Марко Черемшина, Ярослав Пстрак, Володимир Навроцький, Остап Терлецький, Кирило Трильовський та інші.

    Першим директором Коломийської української гімназії став Софрон Недільський у 1900 році. Цей рік вважається офіційно роком відкриття гімназії.

    Коломийська СШ № 1 розпочала свою роботу в 1939 році на базі та в стінах колишньої української гуманітарної гімназії.

    Педагогічний колектив школи весь час працював і працює над продовженням кращих гімназійних традицій, є ініціатором багатьох нових починань щодо конструктивних ідей по здійсненню реформи освіти, побудови нових механізмів, методик та технологій в освітньому процесі.

    У 1963 році школа отримала ліцензію на поглиблене вивчення англійської мови. Окремі предмети викладаються англійською мовою, зокрема краєзнавство Англії та Америки, англійська та американська літератури. Поділ класів здійснюється на три групи. З 1 вересня 2003 року введена друга іноземна мова – німецька. Кожного року випускники стають студентами факультетів іноземних мов та  інших спеціальностей, де викладання здійснюється за англійськими програмами.

    У 1971 році школі присвоєно звання колишнього учня гімназії, видатного українського новеліста Василя Стефаника. З того часу започатковано Свято школи, на яке щороку напередодні дня народження письменника до школи з’їжджаються випускники ювілейних років, щоб на якийсь час повернутись у дитинство, поклонитися рідній альма-матер та своїм  наставникам, прозвітувати про свої життєві здобутки.

    1987 року в день річниці Чорнобильської трагедії над школою вперше у місті замайорів національний прапор.

    У 1988-1989 навчальному році школа однією з перших в Україні перейшла на п’ятиденку, тоді ж  при школі працював дитячий кооператив "Радість".

    Вперше в історії української освіти 18 лютого 1990 року – зустріч з духовним отцем, введення уроків християнської етики.

    1991 року був створений дитячий гуцульський ансамбль пісні і танцю "Передзвін", якому в 1997 році присвоєно звання зразкового. Завдяки високій майстерності та кропіткій праці керівників М.Могильняка, В.Єсипчук, М.Дячука, Я.Томенчука ансамбль був запрошений на гастролі у м. Єдинбург (Шотландія, 1997). Учасники ансамблю з гідністю несли ім’я українця, пропагуючи українську культуру в світі. Шкільний дитячий оркестр народних інструментів "Троїсті музики" (керівник - Михайло Могильняк,  відмінник освіти України) та вокальний ансамбль "Карпатське джерельце" (керівник – Любов Кирничук, відмінник освіти України, випускниця школи) є неодноразовими лауреатами різних республіканських дитячих конкурсів.

    Впродовж двох років  поспіль  (2010, 2011) на міському  та обласному етапах огляду художньої самодіяльності наш ансамбль здобув Гран-прі.

    З  03 по12 жовтня 2011 року Ансамбль пісні і танцю "Передзвін" брав участь у Міжнародному фестивалі фольклору "Interfolk Jungfrau" у Швейцарії.

    Керівник хорової групи ансамблю – директор школи Мирослав Васильович Граб.

    У 1995 році з ініціативи Токарюка О.Д., вчителя образотворчого мистецтва, голови товариства "Зелений світ" нашої школи була вперше проведена акція "Жива вода". Спільно з шепарівським лісництвом пройшла акція "Посади дерево" з метою озеленення території школи. Велася пошукова робота з метою вивчення флори та фауни Карпатського краю. Кілька років спільно з Київським державним університетом ім. Т.Шевченка (факультет зоології) проводилися орнітологічні дослідження.

    За час своєї історії школа добивалася значних спортивних досягнень. Серед випускників та сучасних учнів є майстри спорту міжнародного класу, першорозрядники, чемпіони України.

    У 1996 році при школі працювала дитяча літературна студія ім. Т.Мельничука під керівництвом лауреата премії Т.Мельничука Василя Рябого. В тому ж році вийшов перший номер газети "Журавлик" з дитячими літературними доробками.

    У 2006 році школа набула статусу спеціалізованої.

    З 2007 року на базі школи систематично проводяться різнофахові обласні  семінари педагогічних працівників, зустрічі-обміни делегаціями керівників освітніх закладів із Рівненьської, Одеської, Закарпатської, Полтавської областей, Республіки Польщі та Канади.

    У 2008 році в приміщені школи з ініціативи директора школи Мирослава Васильовича Граба розпочались будівельно-ремонтні роботи зі створення духовної каплички святого Миколая. 

    Педколектив школи працює над реалізацією навчальних програм, проблемами викладання окремих предметів, даючи учням високий рівень знань з метою одержання базової та повної середньої освіти.

Ім’я Василя Стефаника, новеліста світової слави,

з гордістю носить наша школа

Василь Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русові Снятинського повіту (сучасна Івано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина.

1883 р. – вступає до польської гімназії в місті Коломиї (теперішній Коломийський ліцей № 1).

1890 р. – через участь у таємному творчому об’єднанні духовно близьких митців-земляків, до складу якої входили також Лесь Мартович та Марко Черемшина, Стефаник був виключений з

 Коломийської гімназії; освіту продовжив у Дрогобицькій гімназії імені Франца Йозефа.

1892 р. – після закінчення Дрогобицької гімназії Стефаник вступив на медичний факультет Ягеллонського Університету в Кракові.

Ставши студентом, брав участь у діяльності молодіжного товариства «Академічна громада», у польських і українських студентських гуртках і літературних об'єднаннях, співпрацював з польськими видавцями.

1899 р. – вийшла в світ перша збірка новел «Синя книжечка», яка принесла Стефаникові загальне визнання.

1900 р. – вийшла друга збірка Стефаника «Камінний хрест», яку також було сприйнято як визначну літературну подію. 

1901 р. – вийшла в світ третя збірка новел Стефаника «Дорога», яка становила новий крок у розвитку його головних ідейно-художніх принципів.

1905 р. – вийшла у світ четверта збірка письменника «Моє слово».

1908-1918 рр. – посол (депутат) австрійського парламенту у Відні від Української радикальної партії.

1916 р. – початок другого періоду творчості.

1919 р. – у складі делегації ЗУНРу бере участь в урочистій церемонії підписання Акту злуки ЗУНР і УНР у єдину суверенну державу.

1926 р. – вийшла п'ята збірка  «Вона – земля».

1927-1933 рр. – опублікував ще понад десять новел. В останні роки життя пише також автобіографічні новели та белетризовані спогади.

1929 р. – відкликає свою кандидатуру в академіки ВУАН (Всеукраїнська академія наук).

1931 р. – відмовляється від державної пенсії, призначеної митцеві радянським урядом у 1928 році.

7 грудня 1936 року помер, похований у рідному селі.

1971 р. – навчальному закладу присвоєно звання колишнього учня гімназії, видатного українського новеліста Василя Стефаника.

2021 р. – з нагоди 150-річчя від дня народження письменника перед будівлею закладу було закладено сквер імені Василя Стефаника та освячено наріжний камінь під майбутній пам’ятник відомому новелісту.

1 листопада 2023 року – на місці наріжного каменю урочисто встановлено пам’ятник Василю Стефанику.

Віхи становлення навчального закладу

Проєктна робота учнів школи.

Вивчення життя і творчості Василя Стефаника

1. Фільм "Василь Стефаник. Дорога"