
Оцінювання учнів 1-4 класів
3. Наказ ліцею "Про оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів у 2024/2025 навчальному році"6. Критерії оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів
7. Орієнтовний зразок запису результатів навчання учнів 1-4 класів у класному журналі
8. Свідоцтво досягнень учнів 1-2 класів
9. Свідоцтво досягнень учнів 3-4 класі
10. Пам'ятка щодо оцінювання учнів початкової школи
11. Особливості оцінювання у 2-4-х класах НУШ. Самооцінювання та взаємооцінювання
12. Посібник "Система оцінювання в Новій українській школі"
Міністерство освіти й науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. 
Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.
Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати й рівень результату навчання.
Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).
Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.
Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.
У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).
Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
- формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
 - підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.
 
Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі й триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:
- формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
 - визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
 - формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
 - створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
 - коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
 
Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.
Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.
Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше.
Доцільно наголошувати лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота.
| 
			 Традиційне оцінювання  | 
			
			 Формувальне оцінювання  | 
		
| 
			 Оцінювання знань з предмета  | 
			
			 Оцінювання наявного рівня сформованості компетентності, результатів діяльності  | 
		
| 
			 Оцінювання кінцевого результату  | 
			
			 Оцінювання самостійності, співробітництва, процесу навчання  | 
		
| 
			 Оцінювання вчителем  | 
			
			 Оцінювання учнями, самооцінювання  | 
		
| 
			 Отримання звіту про результати навчання учнів, їх ранжування  | 
			
			 Отримання більш повної картини навчання учня, зокрема його поступу у досягнених цілей  | 
		
Вчителі початкової школи для всіх класів застосовують принципи формувального оцінювання, яке має на меті:
- підтримати навчальний поступ учнів;
 - формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
 - вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
 - підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.
 
Тому важливо не порівнювати дітей між собою, а порівнювати те, як дитина працювала раніше, і як – протягом періоду, що оцінюється (тобто наскільки дитина виросла над собою ж).
Презентація Луцюк Т.А. "Творчий підхід до оцінювання в початкових класах".